Текст песни Коли вона
Перевод песни Коли вона
Коли вона
Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.
На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні.
Вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя.
Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім'я.
Якби вона почала писати спогади про кожну з отриманих ран,
Її книга мала б такий самий успіх, як тора або коран.
Чоловіки б читали цю дивну книгу, відчуваючи власну вину,
І палили б її на площах столиці, перш ніж почати війну.
Коли вона знову прийде сюди, коли вона знайде свої сліди,
Коли вона принесе з собою срібло трави й невагомість води.
Я знатиму, що її тепло - це все, що було й чого не було,
Єдине що її тут тримало, єдине що її далі вело.
Коли вона знову знайде мене, вишіптуючи лише одне -
Те, що було - давно минуло і те, що буде теж мине.
Тому не ховай свого лиця, ця тиша не має початку й кінця
Поки здіймається наша ніжність, поки б"ються наші серця.
Але вона прокидалась і все починалося саме тоді.
Вона добре трималась на сповідях, на допитах і на суді.
Вона говорила, що краще зброя в руках, аніж хрести на гербах.
Коли вона вимовляла слово "любов", я бачив кров на її зубах.
Стережіть її, янголи, беріть під крило легке.
Скажіть нехай зберігає спокій, коли входить в чергове піке,
Хай поверне мої рукописи, моє срібло, і моє пальне,
Та спитайте її при нагоді, чи вона взагалі пам'ятає мене...
Коли вона знову прийде сюди, коли вона знайде свої сліди,
Коли вона принесе з собою срібло трави й невагомість води.
Я знатиму, що її тепло - це все, що було й чого не було,
Єдине що її тут тримало, єдине що її далі вело.
Коли вона знову знайде мене, вишіптуючи лише одне -
Те, що було - давно минуло і те, що буде теж мине.
Тому не ховай свого лиця, ця тиша не має початку й кінця
Поки здіймається наша ніжність, поки б'ються наші серця.
Коли вона знову прийде сюди
Коли вона знову...
Коли вона знову прийде сюди
Коли вона...
Коли вона знову прийде сюди
Коли вона знову...
Коли вона знову прийде сюди
Коли вона...
Коли вона знову знайде мене, вишіптуючи лише одне -
Те, що було - давно минуло і те, що буде теж мине.
Тому не ховай свого лиця, ця тиша не має початку й кінця
Поки здіймається наша ніжність, поки б'ються наші серця,
наші серця,
наші серця,
наші серця,
наші серця.
Когда она
Кому-то лучше удаются согласные, кому-то гласные.
На нее нельзя было не обратить внимание - она смеялась во сне.
Она так легко вгрызается в кожу, не зная, что эта кожа моя.
Если она когда-нибудь проснется - хорошо было бы узнать ее имя.
Если бы она начала писать воспоминания о каждой из полученных ран,
Ее книга имела бы такой же успех, как Тора или Коран.
Мужчины бы читали эту странную книгу, чувствуя собственную вину,
И жгли бы ее на площадях столицы, прежде чем начать войну.
Когда она снова придет сюда, когда она найдет свои следы,
Когда она принесет с собой серебро травы и невесомость воды.
Я буду знать, что ее тепло - это все, что было и чего не было,
Единственное что ее здесь держало, единственное что ее дальше вело.
Когда она снова найдет меня, шепча только одно -
То, что было - давно прошло и то, что будет тоже пройдет.
Поэтому не прячь своего лица, эта тишина не имеет начала и конца,
Пока поднимается наша нежность, пока бьются наши сердца.
Но она просыпалась, и все начиналось именно тогда.
Она хорошо держалась на исповеди, на допросах и на суде.
Она говорила, что лучше оружие в руках, чем кресты на гербах.
Когда она произносила слово "любовь", я видел кровь на ее зубах.
Стерегите ее, ангелы, берите под крыло легкое.
Скажите, пусть сохраняет спокойствие, когда входит в очередное пике,
Пусть вернет мои рукописи, мое серебро и мое горючее,
И спросите ее при случае, помнит ли она вообще меня...
Когда она снова придет сюда, когда она найдет свои следы,
Когда она принесет с собой серебро травы и невесомость воды.
Я буду знать, что ее тепло - это все, что было и чего не было,
Единственное, что ее здесь держало, единственное, что ее дальше вело.
Когда она снова найдет меня, вишиптуючы только одно -
То, что было - давно прошло и то, что будет тоже пройдет.
Поэтому не прячь своего лица, эта тишина не имеет начала и конца,
Пока поднимается наша нежность, пока бьются наши сердца.
Когда она снова придет сюда
Когда она снова...
Когда она снова придет сюда
Когда она...
Когда она снова придет сюда
Когда она снова...
Когда она снова придет сюда
Когда она...
Когда она снова найдет меня, шепча только одно:
То, что было - давно прошло и то, что будет, тоже пройдет.
Поэтому не прячь своего лица, эта тишина не имеет начала и конца,
Пока поднимается наша нежность, пока бьются наши сердца,
Наши сердца,
Наши сердца,
Наши сердца,
Наши сердца.
