Текст песни Битим склом
Перевод песни Битим склом
Битим склом
Ця весна почалася зі смерті,
А потім наскочила хвиля розпусти.
Дороги не пройдені, файли не стерті.
І біль охопить, то не відпустить.
Втікати марно, потрібно бити,
Щоб кров гаряча штовхала силу.
Перед очима портретик спитий,
Невже це рило буває милим?
Стуливши очі шукали правди,
Зціпивши зуби рубали стелі.
Сховались люди, лишились гади.
І замість сонця – ліхтар на стелі.
І телевізор плює отрутою,
Радіо в'яже піснями солодкими.
Добра людина зробилась лютою –
Щастя приватне міряє сотками.
Битим склом по душі
Клеїть зло вітражі.
А душа не кричить –
Спить... Спить...
А навкруг безліч втрат –
В когось друг, в когось брат.
Бо життя це лише
Ми... Ми...
Димом задимлений простір свідомості.
Тихо помолимось богу незнаному.
Хтось перекрутить останні відомості,
Хтось перепише історію заново.
Мертвими падають птахи окрилені,
Рилами риють могили порядності.
Очі потуплені, голови схилені
Від меншовартості та другорядності.
Першим ударом раптово в потилицю –
Зграя наскочить, ногами закопає.
Ніхто не схопиться, ніхто не схилиться –
Всі б'ються за право зватись Європою.
Стінка на стінку, лава на лаву.
Бий своїх, хай чужі посміються.
Стрілецькі звичаї, козацька слава
Лишилась на дні підліткових полюцій.
Битим склом по душі
Клеїть зло вітражі.
А душа не кричить –
Спить... Спить...
А навкруг безліч втрат –
В когось друг, в когось брат.
Бо життя це лише
Ми... Ми...
Битым стеклом
Эта весна началась со смерти,
А потом нагрянула волна разврата.
Дороги не пройдены, файлы не стерты.
И боль охватит, то не отпустит.
Бежать бесполезно, нужно бить,
Чтобы кровь горячая толкала силу.
Перед глазами портретик спитой,
Неужели это рыло бывает милым?
Сомкнув глаза искали правды,
Стиснув зубы рубили потолок.
Спрятались люди, остались гады.
И вместо солнца - фонарь на потолке.
И телевизор плюет ядом,
Радио вяжет песнями сладкими.
Добрый человек сделалась злой -
Счастье личное меряет сотками.
Битым стеклом по душе
Клеит зло витражи.
А душа не кричит -
Спит... спит...
А вокруг множество потерь -
У кого друг, у кого брат.
Потому что жизнь - это только
Мы... мы...
Дымом задымлено пространство сознания.
Тихо помолимся богу неведомому.
Кто передернет последние сведения,
Кто перепишет историю заново.
Мертвыми падают птицы окрыленные,
Рылами роют могилы порядочности.
Глаза потупленные, головы склоненные
От неполноценности и второстепенности.
Первым ударом внезапно в затылок -
Стая нагрянет, ногами закопает.
Никто не схватится, никто не склонится -
Все бьются за право называться Европой.
Стенка на стенку, лава на лаву.
Бей своих, пусть чужие посмеются.
Стрелецкие обычаи, казацкая слава
Осталась на дне подростковых поллюций.
Битым стеклом по душе
Клеит зло витражи.
А душа не кричит -
Спит... спит...
А вокруг множество потерь -
У кого друг, у кого брат.
Потому что жизнь - это только
Мы... мы...
